Договір між батьками про сплату аліментів на дитину
Договір між батьками про сплату аліментів на дитину
Договір про сплату аліментів є різновидом цивільно-правових договорів, що регулюється сімейним та цивільним законодавством.
Так, відповідно до вимог ст. 189 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
Сторонами договору про сплату аліментів виступають батьки дитини.
Необхідною умовою договору є визначення місця проживання дитини, яке співпадає з місцем проживання одного з батьків. Саме цей з батьків є отримувачем аліментів.
Найважливішою умовою договору є встановлення розміру аліментів, який визначається сторонами самостійно. Розмір аліментів може бути набагато вищим за той, на який одержувач аліментів міг би претендувати згідно із законом. Проте можливість щодо їх зменшення обмежена, оскільки існує правило СК України про те, що умови договору не можуть порушувати права дитини, встановлені законодавством. Тобто у будь-якому випадку розмір аліментів за договором повинен відповідати вимогам ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При не дотриманні цього обмеження, передбаченого законодавством, договір про сплату аліментів може бути визнано недійсним у судовому порядку.
У договорі також визначається форма надання утримання тим з батьків, який проживає окремо від дитини грошова або натуральна (ст. 181 СК). Якщо розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі, у договорі передбачаються умови щодо їх індексації (ч. 2 ст. 184 СК).
Також необхідним є визначення строків виконання аліментних зобов’язань, які встановлюються за згодою сторін (щотижня, щомісячно, щоквартально тощо) із зазначенням дати виконання таких зобов’язань.
У договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.
Зокрема, у ст. 196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Навіть при відсутності цієї умови у договорі, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.
Зміна розміру аліментів, а отже, і зміна договору можлива на підставах, закріплених у ст. 192 СК України. Припинення договору можливе у зв'язку з укладенням батьками договору про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно відповідно до правил, встановлених ст. 190 СКУ, а також у зв'язку з закінченням строку дії договору або досягненням дитиною повноліття.
Зміни до договору між батьками про сплату аліментів на дитину можуть вноситися протягом усього часу його існування, шляхом укладання відповідної угоди, яка має обов'язково нотаріально посвідчуватись. Стороні, що вимагає зміни або припинення договору про сплату аліментів, при не отриманні згоди іншої сторони надано право звернутися до суду з позовом про зміну або розірвання договору.
У випадку невиконання батьком свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до Попільнянського бюро правової допомоги за адресою: смт. Попільня вулиця Горького, 6 а, телефон (04137) 5-10-04.
https://www.youtube.com/watch?v=oyF91Cryhmg
