Консолідуємо зусилля задля підвищення правової освіти громадян
Розлучення і поділ майна: консультує Міністр юстиції
Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак так сталося, що вирішили далі жити окремо. Власне, претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть, будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на поділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.
Микола Троць
Консультує Міністр юстиції Павло Петренко
Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?
Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.
Що робити, якщо подружжя не знайшло спільної мови?
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.
За загальним правилом, частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення. Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.
Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?
Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними. Однак у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаний недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини або її лікування.
Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. Якщо виділ на користь дітей майна неможливий, вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Де можна отримати більш детальну інформацію?
Щоб отримати більш детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів, звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.
Дізнатися, де розташований найближчий до вас центр або бюро безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.
Консолідуємо зусилля задля підвищення правової освіти громадян
30 жовтня в Житомирі відбулося чергове засідання обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення (МКМР) під головуванням першого заступника голови обласної ради Сергія Крамаренка.
Учасники заходу підбили підсумки діяльності районних (міських) МКМР у І півріччі 2018 року, визначивши переможців першого туру обласного огляду-конкурсу на кращу організацію роботи цих рад. Кращими стали Богунська та Корольовська районні м. Житомир, Бердичівська міська та Бердичівська, Брусилівська, Ємільчинська, Житомирська, Любарська, Малинська, Олевська, Попільнянська, Радомишльська районні МКМР.
«Процес наближення теми прав людини до рівня місцевих громад закріплений у загальнонаціональному проекті «Я маю право!», – зазначив начальник Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, заступник голови обласної МКМР Олександр Грабар. Він підкреслив вагому роль та участь об’єднаних територіальних громад (а Житомирщина є лідером у справі впровадження реформи децентралізації в Україні) у реалізації цього правопросвітницького проекту.
«Ми маємо високий рівень взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Без перебільшення, деякі області можуть нам у цьому позаздрити. Пів тисячі фахівців у галузі правознавства в рамках проекту «Я маю право!» працюють над тим, аби рівень правової культури жителів області дедалі зростав», – сказав Олександр Грабар та відзначив позитивну динаміку співпраці Головного територіального управління юстиції з ОТГ щодо реалізації в області пакету законів «Чужих дітей не буває». Адже органи місцевого самоврядування визначають перелік суспільно корисних робіт для злісних неплатників аліментів. Отримані від виконання таких робіт кошти спрямовуються на погашення заборгованості з аліментів, що дає шанс маленьким жителям Житомирщини на щасливе дитинство.
Тему децентралізації владних повноважень продовжив директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області Олександр Гербеда. Він наголосив на тому, що питання планування та виконання бюджету, розпорядження землями комунальної власності, здійснення представництва в судах тощо потребують належної правової спроможності. Проект «Я маю право!» якраз і допомагає інформувати територіальні громади про провайдерів правової допомоги і усвідомлювати переваги від співпраці з ними.
Начальник Управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції Світлана Шостак у своєму виступі порушила питання протидії такому ганебному явищу, як булінг. Місяць тому в області розгорнулася широка інформаційна кампанія в рамках тижня, а потім – місячника протидії булінгу в середовищі підлітків. Ця проблема була, є і залишається актуальною, а тому потребує системного вирішення.
Члени МКМР підтримали пропозицію щодо впровадження окремого курсу «Протидія булінгу» в програму підвищення кваліфікації вчителів у КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Житомирської обласної ради». З кожного питання вони ухвалили відповідні рекомендації та обговорили організацію й проведення в області у першій декаді грудня цього року Всеукраїнського тижня права з метою активізації правоосвітньої діяльності, поширення правових знань серед населення, передовсім – молоді.
